Відео: Пряма і непряма мова. Розділові знаки в реченнях з прямою і непрямою мовою
Пунктуаційних оформлення прямої мови по суті тема дуже проста. В даному випадку важливо розрізняти пряму мову, непряму мову і слова автора. Саме від цього залежить правильна розстановка знаків пунктуації. Так, власне пряма мова завжди береться в лапки, але виникають проблеми, коли вона починається не з початку пропозиції або переривається словами автора або ще якось ускладнюється її структура. На всі ці варіанти ускладнення існують спосіб правильного пунктуаційних оформлення, які найзручніше узагальнити в схемах.
Відео: знаки при прямій мові та цитатах
Пряма мова на початку і кінці речення. Найпростіше, коли пряма мова нічим не переривається, наприклад так: «Я ніколи не зможу це запам`ятати,» - сказала школярка в розпачі. Пряма мова тут є закінченим пропозицією, тому береться в лапки з обох сторін (варто звернути увагу, знаки запитання й оклику, крапки також знаходяться всередині лапок, адже вони є частиною цієї пропозиції). Після лапок за правилом ставиться тире, а кома або знак кінця пропозиції залишаються всередині (саме в цьому порядку), точніше кажучи, в рукописному тексті лапки знаходяться вгорі рядки, тому неможливо строго відрізнити, всередині лапок або за лапками стоїть кома. Але сенс її - замінити крапку, якщо в кінці речення передбачається точка, тому при досягненні друкованого тексту, коли знаки знаходяться на одному рівні, вона ніяк не може виявитися після лапок. Потім, після того, як поставлено знак в кінці речення (уточню ще раз: або кома, або знак питання, знак оклику, або три крапки), а лапки закриті, з маленької літери пишуться слова автора. Якщо поміняти ці частини місцями, то вийде так: Школярка сказала в розпачі: «Я ніколи не зможу це запам`ятати!». Змінилося дуже багато: слова автора тепер з великої літери, адже це початок пропозиції, після них і ПЕРЕД прямою мовою необхідно двокрапка, а не кома і тире. На схемах це виглядає так:
«П.Р.,» - а. А: «П.Р.»
Відео: Братство Мови - Пряма мова
Іншими словами, від перестановки місцями авторської або прямої мови залежать і знаки, хоча сенс ні краплі не змінюється.
Слова автора всередині прямої мови. Трохи складніше стає, коли слова автора вклинюються всередину прямої мови, хоча принципи залишаються тими ж. Наприклад, візьмемо таку пропозицію: «Я ніколи не зможу цього запам`ятати, - сказала школярка, - це занадто складно!». В даному випадку слова автора виявилися в середині, тому вони пишуться з малої літери, з двох сторін у них виявилися кома і тире, а лапки закрилися вже після закінчення прямої мови, незважаючи на те, що всередині слова автора. При цьому друга частина прямої мови починається з маленької літери, адже пропозиція не була закінчено.
«П.Р., - а, - п.р.»
Пряма мова, «обрамлена» словами автора. Може бути і так, що слова автора «обрамляють» пряму мову: Школярка сказала: «Я ніколи не зможу цього запам`ятати,» - і порвала чернетку. В даному випадку важливо не переплутати тире і двокрапка, двокрапка ставиться після слів автора і перед прямою мовою, а тире, навпаки, перед словами автора.
Знаки кінця пропозиції. Дуже важливо пам`ятати, що після прямої мови, яка теоретично закінчується точкою, ця точка змінюється на кому, потім йде тире і т.д. АЛЕ! Якщо пряма мова закінчується не крапкою, а знаком оклику, знаком питання або трьома крапками, цей знак залишається на своєму місці, а кому ставити не треба. Між прямою мовою і словами автора буде тільки тире.
Непряма мова. Важливо не плутати пряму мову і непряму, адже непряма відрізняється тільки формально, саме тим, що вона не супроводжується всіма цими пунктуаційних складнощами. Непряма мова оформляється за допомогою підрядного речення, описово передає зміст прямого висловлювання суб`єкта і виглядає так: Школярка сказала, що вона ніколи не зможе цього запам`ятати ... Тут є тільки кома, обумовлена підрядним реченням.
Загалом знаки при оформленні прямої мови регулюються дуже простими принципами: початок пропозиції з великої літери, лапки закриваються тільки коли пряма мова закінчується, незважаючи на авторські слова всередині, слова автора і пряма мова відокремлюються одна від одної знаками тире і т.д. Тут майже нічого не вимагає окремого вивчення, хіба що питання зі знаками кінця пропозиції, коли передбачувана точка перетворюється в кому, а інші можливі знаки залишаються самі собою, а й кому тоді ставити не потрібно. В кінці прямої мови не може бути і знака питання, і коми, і потім ще тире. Або знак кінця пропозиції (крім точки), або кома.